Англійська мова такий, що часом стикаєшся з найнесподіванішими труднощами там, де не очікував ніяких перешкод. Моя книга, той велосипед мій ... Як сказати? Але ж два цих схожих пропозиції вимагають різних присвійних займенники - my і mine. Яке займенник для якої фрази? Давайте розбиратися.
Зміст статті
- визначення
- порівняння
- висновки
визначення
My - присвійний займенник-прикметник приєднується, або основний, форми.
Mine - присвійний займенник-іменник абсолютної форми.
Переклад обох слів - моє / моя / мої / мій
до змісту ↑порівняння
Насправді, щоб зрозуміти різницю в їх вживанні, досить уважніше подивитися на дані вище визначення. Що має на увазі під собою приєднується форма? Те, що це займенник вимагає до себе ще одного слова, а саме іменника, належність якого воно і позначає. Чому займенник-прикметник? Тому що саме в цій функції вони виступають для іменника: it is my book - це моя книга. «Моя» (my) в цьому реченні виконує функцію визначення для слова «книга».
РекламаІ зверніть увагу на те, що займенники приєднується форми завжди виступають в такій зв'язці: спершу займенник, відразу за ним - іменник. Для посилення акценту на приналежності допустимо між ними вставляти слово own (власний): it is my own book - це моя власна книга.
Відповідно, абсолютна форма - форма, яка не вимагає ніяких доповнень, що не терпить поруч із собою нікого і нічого. Щоб впоратися зі своїми обов'язками в поодинці, таке займенник грає роль іменника: that bycicle is mine - той велосипед - мій. «Мій» тут поводиться як цілком самостійне слово. Mine може виконувати функції як підлягає, так і доповнення або іменної частини присудка.
до змісту ↑висновки
- My - присвійний займенник приєднується форми, тоді як mine - абсолютної.
- My вживається строго разом з іменником, приналежність якого це слово визначає, причому займенник в зв'язці стоїть на першому місці. Слово own між my і іменником підсилює акцент приналежності.
- Mine виступає як іменник і не вимагає собі пари.
