Розповідь і повість поряд з романом відносяться до основних прозовим жанрами художньої літератури. Вони мають як загальні жанрові особливості, так і певні відмінності. Все ж часто кордону між жанрами повісті та оповідання нечіткі, тому нерідко виникають труднощі з визначенням жанру. І навіть досвідчені літературознавці не завжди відразу справляються з цим завданням.
История розвитку повісті як жанру
Цей жанр виникає з давньоруському літописі і літератури. Слово "повість" вживалося в значенні "звістку про деяке подію". Цим словом позначалися добутки, написані в прозової, а не в віршованій формі. Вони розповідали про події, що мали місце в той час. Це були літописи, житія, хроніки, військові повісті. Про це красномовно говорять назви творів давньоруської прози: "Повість временних літ", "Слово о полку Ігоревім", "Повість про нашестя Батия на Рязань".
Пізніше, з сімнадцятого століття, відповідаючи потребам часу, з'явилися оповідання про життя звичайних людей, мирян, - світські повісті.
Саме світська повість з'явилася першоосновою жанру повісті, який отримав розвиток в літературі 19-20 століття і в сучасній прозі. Вона описує природний плин життя, часто сувору дійсність часу, в центрі яких доля головного героя.
У дев'ятнадцятому столітті повість стає улюбленим жанром відомих російських письменників. До неї звертаються А. Пушкін ( "Станційний доглядач"), М. Гоголь ( "Шинель"). Пізніше жанр повісті розвивають письменники реалістичного напряму: Ф.Достоєвський, Н. Тургенєв, А.Чехов, Л.Толстой, І. Бунін. Пізніше, за радянських часів, жанр отримує розвиток в творчості Р. Погодіна, А. Гайдара, В. Астаф'єва. Цікаво, що повість - надбання саме російської літератури. У зарубіжній літературі розвиваються жанри новели і роману, а повість як жанр відсутній.История розвитку розповіді як жанру
Витоки жанру оповідання є наслідком творів фольклору - притч, казок, усних переказів. Розповідь, як короткий твір про окремий подію, епізод з життя героя, сформувався значно пізніше повісті, пройшовши певні етапи і розвиваючись паралельно з іншими оповідальними жанрами.
У процесі становлення простежується відсутність чіткості в розмежуванні жанрів повісті й оповідання. Так, А. Пушкін і М. Гоголь віддавали перевагу назві "повість" для тих своїх творів, які ми могли б визначити як розповідь.
Починаючи з п'ятдесятих років 19 століття в позначенні жанру оповідання видно велику точність. У Л. Толстого "Записки маркера" названі автором повістю, а "Заметіль" - розповіддю, що повністю відповідає визначенню жанру. У літературі 19 - 20 століття повість поступається першістю розповіді, який отримує найбільше поширення.
Характеристика повісті як епічного жанру
Повість є прозовим літературним жанром. Вона не має стійкого обсягу. Її обсяг більше, ніж у розповіді, але істотно менше обсягу роману. Оповідання зосереджено навколо декількох важливих епізодів у житті основного персонажа. Обов'язкова присутність другорядних дійових осіб.
У композиції нерідко використання всіляких описів (інтер'єр, пейзаж), авторських відступів, портретних характеристик. Можливий розгалужений сюжет, що містить додаткові сюжетні лінії. Зміст повісті грунтується на історичному матеріалі, цікаві події людського життя, рідше вимислі, фантазії.
Характеристика розповіді як епічного жанру
Розповідь - невелике за розміром епічний твір. Оповідання динамічний, присвячене важливій цікавої події з життя автора або вигаданого героя. Композиція напружена. В оповіданні єдина сюжетна лінія, додаткові сюжетні лінії відсутні.
При порівняно малій обсязі обмежено використання автором художніх засобів. Тому велика роль надається виразною художньої деталі. Оповідання про події найчастіше представлено як розповідь від першої особи. Це може бути або головний герой, або сам авторка.Що спільного у повісті і розповіді
- Обидва жанру - це проза.
- В порівнянні з романом мають невеликий обсяг.
- Присутній основний персонаж, біля якого зосереджена дію.
- І повість, і розповідь можуть бути побутовими, фантастичними, історичними, авантюрними.
Різниця між повістю і розповіддю
- Розмір обсягу повісті непостійний і може досягати декількох сотень сторінок, а розповіді - десятки сторінок.
- Повість характеризується відсутністю інтриги. В її змісті розкриваються достовірні періоди життя героя. А в оповіданні описується один або кілька випадків з життя основного персонажа.
- Чіткий, динамічний сюжет характерний для розповіді. Неквапливе, плавне розповідь - особливість повісті.
- Додаткові сюжетні лінії, що переплітаються з основною, - особливість повісті. В оповіданні сюжетна лінія одна.
- Автор повісті прагне до історичної та фактичної правдивості. Розповідь - це достовірний вигадка.
- Повісті притаманні прийоми, що уповільнюють дію: опису, портретні замальовки, ліричні відступи. В оповіданні це відсутня і грає роль художня деталь.
- На відміну від повісті в оповіданні один герой, немає передісторії, яка дозволяє простежити розвиток характеру.
- Аналогії повісті в інших літературах немає, розповідь має такі аналогії.
