Для того щоб тандем співіснування суспільства і природи був гармонійним, слід глибше зрозуміти сутність кожного з цих явищ. Виявивши точки дотику обох понять і межі їх відмінності, вдасться найкращим чином сприяти позитивному розвитку цих двох систем. Адже саме системою є як суспільство, так і природа. Тому логічно буде застосувати при детальному їх розгляді системний підхід. А почати слід, власне, з дачі визначення кожному з розглянутих явищ.
Суспільство і природа: визначення даних понять
Розгляд в найширшому сенсі поняття "природа" призводить до висновку, що сюди включається вся навколишня дійсність, до якої не прикладена рука людини. Масштаби її простягаються до безкрайньому Всесвіті. Більш вузький сенс - це біосфера, що оточує людину.
природа
"Суспільство" ж - це сукупність людських індивідів, здатних виробляти певні видозміни в цій самій навколишньої реальності. Прийнято навіть вважати, що соціум і є продукт природи. 
Суспільство
Як взаємодіє суспільство і природа
При введенні В.І. Вернадським у науковий лексикон поняття "ноосфера" стало більш очевидно те взаємодія, яке йде між людськими індивідами і матінкою-природою. Здебільшого саме соціум за останні століття активно вносить перетворення в природне місце існування, створюючи своїм розумом і волею штучне середовище. Але природа чуйно відповідає на всі позитивні і негативні дії людства, змушуючи його пристосовуватися, а часом і навіть виживати.
Таке тісне переплетення цих двох систем вивчають як найдавніші науки (філософія, історія, біологія), так і сучасні (соціальна екологія, суспільствознавство). І це правильно, адже не можна дивитися на основоположні поняття однобоко. Вивчення та аналіз вимагають різнобічного підходу.У чому точки дотику і схожість понять "суспільство" і "природа"
При різних методах вивчення даних явищ можна прийти до висновку, що природа включає в себе соціум, тобто з природного середовища внаслідок об'єктивних обставин вичленувати людина. Тільки індивід зміг власною волею і діями, докладаючи розумні зусилля, перетворювати, а іноді і просто підкоряти собі природу.
На даному етапі розвитку суспільства (як сукупності людей) і навколишнього середовища можна говорити про паралельне їхнє існування. Тому так важливо розуміти, в чому вони схожі:
- Обидва явища - динамічно розвиваються системи. В обох є елементи, структура, розвиток (позитивне чи деградація в певних аспектах).
- При благотворний вплив одного на інше відбуваються загальні сприятливі зміни в цих двох сферах. Відповідно, негатив з боку суспільства відгукується негативом в природі, і навпаки.
- У кожній системі є корисні елементи, що ведуть до прогресу, і згубні, що призводять до руйнування і хаосу;
- Як в суспільстві, так і в природі є живі організми. Неживі предмети характерні для природи в об'єктивному сенсі, а для соціуму - як результат його технологічної діяльності.
В даний період часу неможливо уявити одне поняття окремо від іншого. Але так було не завжди. Тому слід перейти до розгляду відмінностей.
У чому відмінності суспільства і природи
Є фундаментальні відмінності одного поняття від другого, а є ледве помітні. Але важливо знати всі нюанси для гармонійного розвитку і суспільства, і природи:
- Суспільство на відміну від природи характеризується наявністю свідомості, абстрактного мислення індивідів і наявністю у них сили волі. Будь-яка діяльність, вироблена суспільством, має суб'єктивну основу. У природі ж все протікає з об'єктивних, не залежних від волі її елементів, причин (іншими словами, стихійно).
- Закони суспільства і закони природи також різняться. Перші змінюються досить часто (в залежності від політичної, соціальної обстановки). Другі ж фундаментальні, вони існували спочатку і будуть такими ж в майбутньому.
- Природа спочатку до появи людини могла самостійно існувати. Суспільство ж без природи елементарно не виживе, адже не буде ні місця, ні коштів навіть для прожитку.
- Більших збитків навколишньому світу, безумовно, завдає суспільство. Техногенна та екологічна обстановка на увазі нерозумної людської діяльності залишає бажати кращого. Природа ж завжди прагнути до збільшення добробуту своїх елементів, з яких вона складається. Тому різні природні катаклізми - часто лише відповідь на негативний втручання в цю сферу людей.
- Але і суспільство намагається забезпечувати екологічну безпеку, проводить природоохоронні та відновлювальні заходи. Природа ж діє за інерцією, створюючи максимально сприятливі умови для стимулювання розвитку своїх складових частин.
- Праця і активна діяльність як усередині (у свідомості), так і зовні, відрізняє соціум від того, що протікає через об'єктивні причини само собою в природі. Духовний саморозвиток притаманне виключно суспільству.
Завдання суспільства покращувати навколишнє реальність, розвиватися самому і сприяти підтримці гармонії в природі (в т.ч. піклуватися про рослинний і тваринний світ). Адже якщо волею соціуму буде вжито кардинальних заходів, які призведуть до знищення природи, то і життя людства буде фактично неможлива.
