Різниця між лінгвістом і філологом

Гуманітарні наукові дисципліни, тісно пов'язані між собою, породжують внутрішні суперечки про ідентичність. Так, чим відрізняється лінгвіст від філолога, не можуть часто пояснити навіть вони самі: деякі професіонали наполягають на сінонімізаціі цих понять, інші - на чіткої диференціації спеціальностей. Спробуємо в цих протиріччях розібратися.

Зміст статті

• порівняння
• Таблиця

Як повідомляє сучасний тлумачний словник Єфремової, філолог - фахівець в області філології або ж студент, який навчається на філологічному факультеті вузу. Лінгвіст (дивимося там же) - фахівець в галузі лінгвістики, мовознавець. Шукати відмінності нам належить в першу чергу між цими гуманітарними дисциплінами.

Складнощі в цьому і без того нелегкій справі створює система російського освіти, яка схильна міняти стандарти або ж обходитися зовсім без них. Так, філологічні факультети деяких вузів випускають і лінгвістів, і філологів, інших - тільки лінгвістів, третє - тільки філологів. В МДУ ім. Ломоносова напрямок "Лінгвістика" присутній і на філфаку, і на факультеті іноземних мов і регіонознавства. Отримані випускниками спеціальності будуть абсолютно різними. Крім того, традиційно в Росії слухачі відповідних кафедр - майбутні викладачі російської мови і літератури, і їх діяльність має мало спільного з розглянутими нами професіями.

порівняння

До середини 19 століття в Росії область знання, що охоплює мову і літературу, іменувалася словесністю. З розвитком теорії і зростанням обсягу інформації відбулося внутрішнє розділення на мовознавство і літературознавство: перше вивчає мову як систему, друге - культуру, виражену в мові і літературній творчості. Об'єднуються ці дві галузі науки під егідою філології.

Традиційно в Росії філологія ототожнюється з літературознавством, однак насправді це поняття ширше вивчення текстів творів художньої літератури. Фахівець у даній галузі знань зазвичай має повне уявлення про історію та теорії літератури, лінгвістики (як мінімум однієї мови), поетиці та інших наукових дисциплінах. Сама філологія науковою дисципліною не є, а об'єднує багато з них, тому існує думка, що не кожен філолог - лінгвіст, але кожен лінгвіст - філолог.

Мовознавців так само традиційно вважають перекладачами, розділяючи лише по досліджуваному ними мови. Однак перекладацька діяльність - мала частина практичної лінгвістики іноземних мов.

Лінгвістика (або російська мова) займається безпосереднім вивченням мови з точки зору його теорії і практики. Фахівці різних напрямків розглядають пристрій мови, моделі його розвитку, порівняння мов і мовних груп. Лексикологія, фонетика, морфологія, синтаксис, семантика - розділи загального мовознавства; приватна лінгвістика розглядає структуру однієї мови або групи.

Коли контекст має на увазі ототожнення філології з літературознавством, можна говорити, що основне завдання фахівця - інтерпретація, тлумачення, пояснення тексту художнього твору. Тут практично розмиті межі між історією, культурологією, мистецтвознавством, соціологією, філософією, естетикою, етикою, психологією, використовуються методи і результати лінгвістичних досліджень, однак розглядається текст в тісному зв'язку з відповідним культурним пластом.

У цьому випадку головна відмінність лінгвіста від філолога в тому, що для першого мову - об'єкт вивчення, а для другого - інструмент. Лінгвістика досліджує світ свідомого, спираючись на власну методологію, літературознавство - світ несвідомого, роблячи ставку на інтуїцію. Розглядаючи один твір, лінгвіст вивчатиме форму (стиль мови, структуру пропозицій, якісний склад лексики), а філолог-літературознавець - зміст (образи, характери героїв, сюжет, авторське ставлення, історико-соціальні передумови, художні засоби).

Філолог, якщо він не лінгвіст, а спеціалізується в інших галузях, своїй науковій роботі обов'язково надає оціночний характер. Літературознавець не може і не повинен абстрагуватися від власного сприйняття, тоді як мовознавець може мати особисту думку, але оцінювати об'єкт дослідження не може - він нейтральний.

Іноземна система освіти не мучиться з диференціацією настільки тісно пов'язаних галузей знання. У більшості випадків лінгвістом вважається фахівець з теорії мови і прикладного застосування, філологом - дослідник художніх творів, що спеціалізується на літературі однієї країни, історичного періоду або ж на певному автора. З мовознавством його діяльність практично не співвідноситься, за винятком уваги до конкретних виразних засобів.

І ще. Дослідження Рунета демонструє, в чому різниця між лінгвістом і філологом: про останніх складають анекдоти. Які теж є об'єктами уваги наук філологічного ряду.

Таблиця