Правильною формою вживання в мові вважається слово позику. Воно має значення взятої в борг на певних умовах повернення грошової суми.
форма займ набула поширення в розмовній мові з тієї причини, що при утворенні від іменника позику похідних частин мови і непрямих відмінків відбувається часткове випадання складного звуку, який на листі позначений буквою е: позику - взяти в борг; сума займу; турбуватися про позику.
Правопис непрямих відмінків і прислівники борг вплинуло на вживання в мові початкової форми іменника і призвело до спотворення його літературної норми.
слово займ є просторічним, що не відповідає мовним вимогам, що пред'являються до правильного слововживання і написання цього іменника.
Вживання в мові іменника позику | |
правильно Реклама | неправильно |
| Керівництвом підприємства прийнято рішення зробити позику грошових коштів з метою розширення проізводства.Государственний позику буде виплачуватися по облігаціях відповідного зразка. Залишається сподіватися на позику - інакше діла не поправити. Позика повертати доведеться. | підприємство отримало займ в сумі ста тисяч рублей.Государственний займ - вимушений захід, необхідний для стабілізації економічного становища в країні. на займ не сподівайся - нічого не отримаєш. А чим займ повертати будеш, ти подумав? |
дає наступні рекомендації щодо вживання в мові форм іменника позику і позику:
- У називному відмінку однини нормативним варіантом вживання в мові є форма позику.
- слово займ містить орфографічну помилку. В усному спілкуванні воно вживається як просторічне.
- Відповідно до вимог літературної мови писати і говорити треба позику, а не займ.
- У говіркою борг і непрямих відмінках іменника позику -займ- є частиною слова, яка самостійно в російській мові не вживається.
