Абсолютно будь-яка людина з моменту зачаття активно починає свій розвиток. Кожен прожитий період часу є етапом у розвитку, що відбивається на навичках, уміннях і фізичної зрілості. Існує поняття вікової норми розвитку, яке відповідає вікові як тимчасову характеристику. В результаті вікову норму розвитку в психології прийнято сприймати як відрізок, період, цикл.
Що таке вікова норма розвитку?
Наявність особливих критеріїв, які можна виділити у людини в певному віці, дають можливість провести аналіз наскільки правильно відбувається розвиток організму. Але, в процесі роботи над даним критерієм виникають труднощі в тому як зробити певний аналітику, яка буде підходити всім без винятку.
Існує ряд методів які допомагають дати чітку характеристику стану людини в межах вікових норм розвитку:
- Статистичний підхід. Він має на увазі вимір індивідуальних особливостей людини за показниками (наприклад зростання, ваги тощо) Наявність даних показників дає можливість будувати графік, згідно з усередненими даними, спостерігати зростання або навпаки гальмування того чи іншого параметра. Нормою вважається значення близьке до середніх параметрах, а ось що вийшли за межі норми є відхиленням. Даний метод є досить суб'єктивним.
- Функціонально-системний підхід. В даному методі відсутній набір показників, а оцінка стану вікової норми проводиться за рахунок визначення оптимального стану взаємодії людини з соціальним середовищем відповідно до віку.
- Медико-біологічний підхід. Даний метод дає можливість оцінити стан організму з точки зору зрілості систем в тому числі ЦНС. Нормативи для такого принципу визначення вікової норми мають на увазі аналіз будови тіла, стан фізичної підготовки, параметрів розумових можливостей на певний період життя. Отримані результати прийнято порівнювати з середньостатистичними даними тієї чи іншої категорії населення (поділ за місцем проживання, рівнем життя, статевої приналежності, і т.д).
Вікова норма може бути частиною індивідуальної норми розвитку людини, оскільки вік-поняття яке носить особистих характер, в проведенні аналітики тієї чи іншої людини.
Індивідуальна норма розвитку
Під поняттям індивідуальної норми розвитку прийнято розуміти параметри розвитку фізичної психічної і моральної системи окремо взятої людини. Індивідуальні норми розвитку мають ряд особливостей:
- Вони не мають чітко напрямки і рамок у розвитку.
- Розвиток людини відбувається протягом усього життєвого циклу.
- Дані норми неповторні і індивідуальні для кожного.
- Індивідуальність-продукт, який є неповторним і формується за рахунок величезної кількості чинників (соціального рівня розвитку. Генетичних параметрів, спадковості, географічного середовища проживання, стану фінансового забезпечення).
Відмінність вікової від індивідуальної норми розвитку
Таким чином, фактором який об'єднує ці дві норми можна вважати час. Саме часовий проміжок є вирішальним для вікових норм. Наявність індивідуальних показників теж залежить від життєвого періоду людини, віку (що можна теж вважати параметром прямого впливу часу на організм).
Вікова норма є частиною індивідуальної норми розвитку. Певні навички найкраще купувати в дитячому та юнацькому віці, адже пам'ять у цей час працює лучше.Ето говорить про те, що ці два поняття є частиною загального процесу розвитку особистості.Для оптимального формування фізично і психічно здорової людини, норми повинні відповідати і не випереджати або відставати один від одного. Велика кількість провідних психологів і медиків зійшлися в тому, що необхідно розвивати вікові та індивідуальні якості гармонійно з самого початку життя. У такому випадку досягається фізичне і психічне рівновагу.
